місце

-я, с.

1) Простір земної поверхні, зайнятий або який може бути зайнятий ким-, чим-небудь. || чого, яке. Простір, пункт, де що-небудь розміщене, відбувається тощо. || Певний пункт, площина, признач. для кого-, чого-небудь. || Певна площина, спеціально влаштована для того, щоб на ній розміститися.

••

Біржове́ мі́сце — а) право брокерської фірми торгувати на фондовій біржі та мати трейдерів у її торговій зоні; б) стенд або стійка у біржовому залі, що їх надали члену біржі.

Бро́керське мі́сце — членство на біржі, яке дає право на участь у торгах, змогу самостійно укладати угоди, брати участь в управлінні біржею та ін.

Дитя́че мі́сце — те саме, що плаце́нта.

Мі́сце прожива́ння — місце, де особа постійно або переважно проживає.

Пості́йне робо́че мі́сце — місце, на якому працівник перебуває більше 50% свого робочого часу.

Робо́че мі́сце — місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності.

2) перев. мн. Певна місцевість.

3) тільки мн. Віддалені від центру, центральних організацій райони, організації, установи: периферія.

4) Окрема ділянка, частина чого-небудь.

5) Частина, уривок книжки, художнього, музичного твору і т. ін.

6) Становище, кого-, чого-небудь у суспільстві.

7) Службова посада. || Вакансія в навчальному закладі для того, хто навчатиметься.

8) Окремий предмет, одиниця вантажу (пакунок, валіза, ящик і т. ін.).